Репрессивные законы отменены, дым от покрышек рассеялся, в библиотеке Украинского дома представители «Тризуба» берут полистать «Ницше, Канта, Гегеля». Борьба на улицах и в административных зданиях нашего уютного полицейского государства продолжает напоминать борьбу с раковой опухолью путем уговоров и приемов гомеопатических таблеток.
Но великий дедушка Ленин – памятник которому был хорошо заарканен и свален в начале декабря где-то в центральной части Киева – завещал нам учиться и учиться. И еще раз учиться.
Говорить здесь о таких экранизациях (и книгах-первоисточниках) как «Мы», «1984», «О, дивный новый мир», «451 по Фаренгейту» мы не будем, потому что эти фильмы (книги) и вправду должен посмотреть (прочитать важнее!) каждый.
Як корабель назвеш, так він і попливе. Учасники українських навколо скрімо груп розповіли, чому вони вирішили назватись саме так, як вони називаються.
Фото: Илья Варламов
Понад два місяці країна живе Майданом та пов’язаними з ним подіями. Слова «асоціація», «провокація» змінюються словами «перезавантаження», «люстрація» та іншими. Швидше за все, попереду ще багато слів. Зараз Україну все частіше порівнюють із Росією, Білоруссю та Казахстаном. Ми звернулися до безпосереднього активного учасника подій, а також до людей із братніх республік і попросили прокоментувати події на Майдані та порівняти українські протестні настрої з із ситуацією в інших пострадянських країнах.
На момент, коли бралися ці кометарі, на Майдані не було смертей, а закони Олійника-Колісниченка не були відмінені, тому деякі фрази можуть здаватися застарілими. Події розвиваються дуже швидко, але протистояння та напруга залишаються.
